Сад божественних пісень - Сковорода Григорий Савович - Страница 29
- Предыдущая
- 29/31
- Следующая
Изменить размер шрифта:
29
Пісня 29-та
Укінець такого: «Повели 6ypi» та інше. «Хтож це такий, що вітрам i воді наказує, i вони його слухають?» [291]
Човен бypi вихр хитає,
Піднесе чи вниз кидає!
Нема мені миру
І нема навкліру [292] .
Море це мене зжирає!
Хвиля, мов гора, здіймає,
Друга в прірву укидає.
Надія спливає,
Душа вже зникає,
Жду - i це не допоможе!
О пристанище безбідне,
Тихе, миле, безнавітне!
О Маріїн сине!
Ти оте єдине,
Берегом що може стати.
Спиш в моєму кораблі ти,
Встань! Почуй мої плачі ти!
I утиш це море.
Поміч подай скору!
Вздродися, моя славо!
Збав мене ти від напасті,
Смири, душе, тлінні страсті,
Дух вони шматують
I життя руйнують.
Петре, порятуй, молюся!
29
- Предыдущая
- 29/31
- Следующая
Перейти на страницу:
