Псалтир (на українській мові) - Автор неизвестен - Страница 10
- Предыдущая
- 10/53
- Следующая
4 Голос Господа могутній, голос Господа величний.
5 Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.
6 Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.
7 Голос Господа викрешує полум’я вогню,
8 від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.
9 Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.
10 Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.
11 Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.
Пісня Давида на оновлення дому.
1-2 Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.
3 Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
4 Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з—поміж тих, що сходять у могилу.
5 Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
6 бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
7 І я говорив у дні благоденства мого: “Не похитнуся я повіки”.
8 Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
9 Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
10 “Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
11 Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені”.
12 І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.
13 Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.
Слава…
Начальнику хору.
Псалом Давида.
(Під час повстання).
1-2 На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.
3 Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.
4 Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.
5 Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.
6 В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.
7 Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.
8 Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.
9 Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
10 Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.
11 Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.
12 Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.
13 Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.
14 Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.
15 Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти — Бог мій”.
16 У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.
17 Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
18 Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.
19 Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.
20 Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!
21 Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.
22 Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.
23 Я ж сказав у відчаї моїм: “Відкинутий я від очей Твоїх”. Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.
24 Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.
25 Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.
Псалом Давида. Повчання.
1 Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.
2 Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.
3 Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.
4 Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.
5 Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.
6 Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.
7 Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.
8 “Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.
9 Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе”.
10 Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.
11 Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.
Слава…
Після 4-ї кафізми Трисвяте.
І тропарі, глас 4.
Убогу душу мою, що в гріхах прожила життя, відвідай, Господи, і, як блудницю, прийми й мене і спаси мене.
Перепливаючи пучину цього життя, я потопаю через безліч моїх гріхів і, не маючи спасіння в думках моїх, кличу до Тебе Петровим голосом: “Спаси мене, Христе! Спаси мене, Боже, як Чоловіколюбець”.
- Предыдущая
- 10/53
- Следующая
