Котигорошко - Кожелянко Василь - Страница 22

• Предыдущая
• 22/49
• Следующая

Три дні, які залишились Котигорошкови до кінця відпустки, він провів у Небославиній квартирі… Сказати, що Котигорошко у ці дні зовсім не згадував про Ярину, не скажеш, мало того, він навіть один раз (коли Небослава ходила в крамницю, аби поповнити запаси продуктів) телефонував їй і пояснював, що його, мовляв, терміново викликали на службу, вирішується питання про нове призначення, але він уже розумів, що в житті його відбуваються неочікувані зміни.

Небослава була чудовою жінкою — гарна на вроду, з надзвичайно привабливою фіґурою, дуже життєрадісна, з тонким почуттям гумору. А ще вона вміє добре куховарити. А в любощах яка! Але це не для сторонніх вух, та й словами цього не передаси. І любить, любить його, Вишнеслава Котигорошка!

Наступного дня Котигорошко мав відлітати в Чернівці в дислокацію сотні бойової магії — на місце своєї постійної служби. Перед вильотом він твердо постановив собі побалакати з Яриною. Про що — він не знав, але переконаний був, що розмова ця необхідна.

Несподівано зателефонував ад'ютант генерала Доброзола і передав наказ: поручникови Котигорошку завтра в Чернівці не летіти, а прибути в управління «М» до пана генерала. У зв'язку зі зміною ситуації, мовляв.

— Ти не знаєш, Небославо, чого це мене Доброзол викликає і в який бік ситуація змінилася?

— Не знаю, Вишнеславе, не знаю, я ж хворію, як бачиш, — защебетала панна Кощун, хитро посміхаючись, з чого Котигорошко зрозумів, що вона все знає, але нічого не скаже.

Вранці він зібрався і поїхав в управління «М». Розмову з Яриною переніс на потім. Дізнаюсь, чого хоче Доброзол, і, виходячи з цього, побудую свою розмову з Яриною. Коханою моєю Яриною.

Генерал зустрів Котигорошка вже не так фальшиво-радісно, як попереднього разу, але тепла у його ставленні відчувалося більше.

— Я все знаю, поручнику, — хитро мружив очі генерал, — можете не розповідати. Давайте ваш рапорт, я підпишу і привітаю вас.

— Який рапорт?

Тепер надійшла черга дивуватися генералови.

— Як, ви з Небославою, тобто я хотів сказати з панною Кощун, не одружуєтесь і ви не просите тижневої відпустки за сімейними обставинами?

— Та… — Котигорошків мозок працював, як комп'ютер, — я ще не написав рапорта, пане генерал-полковнику, але суть мого прохання полягає саме в цьому. Прошу тижневої відпустки! За сімейними, як там… женитись буду… я…

Весілля справляли в одному з найшикарніших київських ресторанів — у «Картагені». Гостей було небагато, зате — яких! З боку Котигорошка — бойові офіцери: поручники Глек і Ткаченко (яким Котигорошко сам виклопотав відпустки через свого тестя), осавул Побиван, сотник Пта-Пташник, осавул А.Г.Ріппа, адмірал Гарбузенко, капітан Дерев'янський та буковинська родина, з боку Небослави — генерал Жовтовод-Водяник (який вже офіційно визнав, що є батьком нареченої), генерал Доброзол та ще багато найвищих військовиків, а також найліпші представники модного Києва (колеги тещі) — верховоди парфумерного та модельного бізнесу. Вшанував це патріотичне весілля і Тріумвірат. В.о. Вернидуб і прем'єр Крутивус випили по чарці горілки, з'їли по канапці, пан Вернигора теж випив, а канапок з'їв три. Затим Тріумвірат відбув дбати про державу, залишивши на весіллі свого представника — генерала Буху Копитовича. Цей зі своєю місією справлявся зразково — багато пив (за здоров'я молодих), мало їв і дивився за порядком, поки ще міг щось бачити…

Про це блискуче весілля багато писала не лише жовта, а й офіційна преса (все-таки не абихто, а Герой України одружується), і навіть пройшло кілька сюжетів по державному телебаченню: Котигорошко весь у парадному строї, орденах-медалях, шаблях-аксельбантах несе на руках Небославу у фантастично модній і вишуканій весільній сукні…

Коли Котигорошко прибув після відпустки на службу — в управління «М», його ждали дві новини: йому присвоєно чергове військове звання — сотник та призначено в управління «М» начальником відділу з питань структурної реформи, тобто безпосередньо він мав займатися розгортанням сотні бойової магії в полк. Отож він залишився в Києві, тому, яко Героєви України та булавному старшині, уряд виділив йому квартиру в самому центрі.

З Яриною Котигорошко так і не поговорив.

• Предыдущая
• 22/49
• Следующая