Украі?нські народні пісні - Автор неизвестен - Страница 13
- Предыдущая
- 13/24
- Следующая
Де моя могила?
А моя могила -
Край синього моря,
Де була між нами
Тихая розмова.
Зійдеш на могилу,
Та не сумуй дуже,-
Спогадають люди,
Що любились дуже!
Зійдеш на могилу -
Не труси землею,
Бо сама вважаєш,
Як тяжко під нею!
Ой тим воно тяжко -
Любилися важко,
Тим воно тяженько -
Любились вірненько!
Ой недавно сиротою стала
Ой недавно сиротою стала
Та багато горенька зазнала. (2)
Ой казали мені добрі люди:
"Вийди заміж, добре тобі буде". (2)
А я людську воленьку вволила:
Вийшла заміж - голівку втопила. (2)
Втопила голівку в глибокій криниці,
Вийшла, бідна, заміж за гірку п’яницю. (2)
А п’яниця п’є, п’є він та гуляє,
А прийде додому, як не б’є, то лає. (2)
Ой і не літайте, голуби, по хаті,
Не збудіть п’яницю, що вклався вже спати. (2)
Бо сама я знаю, коли розбудити,
Ой тоді, як сонце почне вже сходити. (2)
Ой ну, коте, коточок
Ой ну, коте, коточок,
Не йди рано в садочок,
Не полохай галочок -
Нехай зів’ють віночок
Із руточки, із м’яточки
Дитиночці до шапочки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного васильочку.
Ой ну, котку рябку
Ой ну, котку рябку,
Та скопай нам грядку,
Малу, невеличку,
Як із рукавичку.
Ми насієм маку
Та ще й пастернаку,
Та насадим квіточок
Забавляти діточок,
Бо в нас діти маленькі,
Гулять вони раденькі.
Ой ну, коту сірий
Ой ну, коту сірий,
Позамітай сіни.
А ти, коту, не лежи,
Піди сміття однеси.
А ти, коту волохатий,
Та оббіжи кругом хати,
Та піймаєш мишку,
Та вкинеш в колиску:
Мишка буде воркотать,
А дитина буде спать.
Колисонька хить-хить,-
Хай Олеся спить, спить.
Ой ну, люлі, люлі
Ой ну, люлі, люлі,
Прилинули гулі,
Сіли на колисці
В червонім намисті.
Стали думать і гадать,
Чим дитинку годувать:
Чи кашкою, чи борщем,
Чи бубличком, калачем.
Стали думать і гадать,
Чим дитинку забавлять.
Дали йому три квіточки:
Одну квітку сонливую,
А другую дрімливую,
А третюю щасливую.
Ой ну, люлі, люлі
Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі
Та й сіли на люлі.
Стали думать і гадать,
Чим дитину годувать:
Чи сливок, чи грушок,
Чи вишневих ягідок,
А чи кашки з молочком,
Чи бублика з медочком?
Ой од Києва до села
Ой од Києва до села
Край дорожка столбова,
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Край дорожка столбова.
Ой край дорожка столбова
Да й до вдови до двора.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Да й до вдови до двора.
Ой що у вдови у дворі
Да стоять столи рядами.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Да стоять столи рядами.
Ой що за тими столами
Да сидять пани з перами.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Да сидять пани з перами.
Ой вони пишуть, говорять,
Кого в солдати узять.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Кого в солдати узять.
Ой там де п’ять, то там не брать,
Там, де чотири - не велять.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Там, де чотири - не велять.
Ой там, де три, туда не йди,
А де два, то й там нема.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
А де два, то й там нема.
Ой що у вдови один син,
Да й той пішов под аршин.
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Да й той пішов под аршин.
Ой до аршина не дійшов,
Да й у солдати пішов…
Приспів:
Гей, гей, раз-два, люля-люля,
Да й у солдати пішов…
Ой під горою, під перевозом
Ой під горою, під перевозом
Стояла дівчина з своїм обозом.
- Дівчино моя, як собі маєш?
Дай мені бандуру, що сама граєш!
- Прийди, козаче, пшеницю жати,
Дам тобі бандуру на всю ніч грати.
В мене бандура з чистого злота,
Хто в неї грає, бере охота.
А в неї струни та не порвуться;
Як не підтягуй, все піддаються.
Ой під калиною
Ой під калиною
Трава зеленая,
Там стоїть дівчина
Та й засмученая.
Там стоїть дівчина
Та й засмученая.
"Ой ти, дівчинонько
Та й зарученая,
Та через кого ти
Так засмученая?"
Та через кого ти
Так засмученая?"
"Кохала милого,
Кохала довгий час,
Війна почалася
Та й розлучила нас".
Війна почалася
Та й розлучила нас".
Ой під калиною
Трава схилилася,
Молода дівчина
З милим простилася:
Молода дівчина
З милим простилася:
"Вернись, мій соколе,
Будь мужнім у бою,
Героєм жду тебе
Та з перемогою".
Героєм жду тебе
Та з перемогою".
"Прощай, дівчинонько,
Серце коханеє,
Прощайте, кучері,
Личко рум’янеє".
Прощайте, кучері,
Личко рум’янеє".
Ой піду я до млина
Ой піду я до млина,
До дірявого,
Чи не найду Василя
Кучерявого.
Чи не найду Василя
Кучерявого.
Ой піду я до млина,
До дрантивого,
Чи не найду Василя
Чорнобривого.
Чи не найду Василя
Чорнобривого.
Борозенкою ішла,
Заросилася...
Вже я з своїм Василем
Посварилася.
Вже я з своїм Василем
Посварилася.
За пустеє, за пусте,
За пустесеньке,
Та й за теє яблучко
Червонесеньке.
Та й за теє яблучко
Червонесеньке.
Та й за яблучко,
Та й за грушечку...
Перепроси ти мене,
Моя душечко!
Перепроси ти мене,
Моя душечко!
Та й за грушечку,
Та й за сливочку...
Перепроси ти мене,
Мій Василечку!
Перепроси ти мене,
Мій Василечку!
Та й за сливочку,
Та й за зернятко...
Поцілуй же ти мене,
Моє серденько!
Поцілуй же ти мене,
Моє серденько!
Ой піду я понад лугом
Ой піду я понад лугом, нуда-я, нуда-я!
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я! (2)
Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я!
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я! (2)
Він наївся і напився, нуда-я, нуда-я!
Та й на ріллю похилився, нуда-я, нуда-я! (2)
- Чого лежиш, чом не ореш? Нуда-я, нуда-я?
Чом до мене не говориш? Нуда-я, нуда-я! (2)
- Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я!
Що ти гарний, чорнобровий, нуда-я, нуда-я! (2)
А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я!
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я! (2)
Не сватав би мене вночі, нуда-я, нуда-я!
Не вилізли тобі очі, нуда-я, нуда-я! (2)
А я брови в сажу вмажу, нуда-я, нуда-я!
Чорнявого переважу, нуда-я, нуда-я! (2)
А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я!
Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я! (2)
Ой поїхав за снопами
Ой поїхав за снопами, за снопами,
Сидить дівка під копами, під копами.
Я на неї задивився, задивився -
Полудрабок уломився, уломився.
Ой не жаль би мені воза, мені воза,
Коли б дівка була гожа, була гожа!
А то руда та погана, та погана,
Та й та воза поламала, поламала!
"Хоч я руда та погана, та погана,
Так у мене батько багач, батько багач!
Сірі воли на оборі, на оборі,
А на шиї в мене дукач, в мене дукач!"
"Нехай тебе чорти знають, чорти знають
Із твоїми багачами, багачами!
Воли твої поздихають, поздихають,
Ти ж погана й з дукачами, з дукачами!"
Ой посіяв козак гречку
Ой посіяв козак гречку
На дубові на вершечку.
- Предыдущая
- 13/24
- Следующая
