Нариси - Кобылянская Ольга Юлиановна - Страница 10
- Предыдущая
- 10/10
Изменить размер шрифта:
10
Струя звучної, спокійної гри летить живо рівною ниткою далеко білою рівниною, невтомно, без перерви, мов у вічність...
Де урветься?
Їй байдуже.
Страху перед нічим не знає.
Чернівці, 25 марта 1900
10
- Предыдущая
- 10/10
Перейти на страницу: