Нові пригоди самоходика - Ненацький Збігнєв - Страница 47
- Предыдущая
- 47/74
- Следующая
Изменить размер шрифта:
47
Я посміхнувся.
— Коли вам це приємно, я й далі віритиму, що ви знаєте птахів. Я вам зобов'язаний. Дудка справді чарівна. Чи можна ще лишити її в себе?
— Звичайно. Прошу користуватися нею.
— Мені вже пора, — мовив я і подав Орнітологові руку.
47
- Предыдущая
- 47/74
- Следующая
Перейти на страницу: