Нові пригоди самоходика - Ненацький Збігнєв - Страница 34

• Предыдущая
• 34/74
• Следующая

— Бо тут на поверхню води вистрибує дрібна рибка. А чому вона вистрибує?

— Звідки мені знати?

— Вистрибує тому, що тут полюють на здобич окуні. А ми на них полюватимемо. На «отченаш».

— Що воно таке? Це ваше заклинання? Я вже знаю: ви закинете принаду, а я повинен буду латинською проказувати «отченаш»?

— «Отченаш» — це така штучка з дроту, — засміялась Марта. — Ось вона. У верхнє вушко протягнено волосінь, а до нижнього прив'язаний маленький важок на міцній нитці. Мої брати так ловлять окунів.

Ми підпливли до півострова з другого боку. Марта закинула у воду свій «отченаш», далеченько від берега. А коротке вудлище встромила в прибережний пісок.

— Окунь сам себе підсікає, — пояснила вона, — тож нам не треба весь час пильнувати. У мене в бляшанці кілька живих пічкурів, їх спіймав батько сьогодні вранці. Спробуймо щастя.

— А чому ви ловите на «отченаш», а не на звичайне довге вудлище?

Вона показала пальцем на небо.

— Хмариться, зараз буде вітер. Він би виштовхнув поплавка на берег.

І справді. За мить я відчув на обличчі легкий, а потім дужчий подмух вітру.

«Вона чарівниця», — подумав я.

• Предыдущая
• 34/74
• Следующая