Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 71
- Предыдущая
- 71/455
- Следующая
2 І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так:
3 Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
4 Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
5 І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань.
6 І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
7 Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
8 Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
9 Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
10 І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
11 Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
12 Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
13 І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.
14 І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.
15 Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.
16 І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;
17 А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.
18 Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.
19 Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.
20 І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,
21 І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
22 І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
23 А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
24 Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
25 І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
26 Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
27 Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
28 І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
29 І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
30 Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
31 І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.
32 Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.
33 І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.
34 І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,
35 Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,
36 Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.
37 А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,
38 Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.
39 Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.
40 І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.
41 Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами.
42 А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
Числа 33
1 Се шляхи синів Ізрайлевих, що вийшли з Египецької землї з полками своїми, під приводом Мойсейовим та Ароновим.
2 А Мойсей позаписував виходи їх по шляхах їх, як заповідав Господь. І се шляхи їх по виходах їх:
3 Рушили вони з Раємзесу в первому місяцї на пятнайцятий день первого місяця. На другий день після паски вийшли сини Ізраїля під сильною рукою, перед очима всїх Египтян.
4 А Египтяне ховали первенцїв своїх, що побив Господь між ними; і звершив Господь суд над богами їх.
5 І рушили сини Ізрайлеві від Раємзеса та й отаборились у Суккотї.
6 І рушили вони із Суккоту та й отаборились ув Етамі, що край степу.
7 І рушили з Етаму та й повернули на Пі-Гахирот, що проти Бааль-Зефона, та й отаборились перед Микдолем.
8 І рушили з Пі-Гахироту та й перебріли серединою моря в степ, та й ійшли три днї ходи у степу Етам, та й отаборились коло Мари.
9 І рушили від Мари та й прийшли в Елїм; а в Елїмі знайшли дванайцять криниць і сїмдесять пальмових дерев; і отаборились там.
10 І рушили з Елїма та й отаборились над Червоним морем.
11 І рушили з над Червоного моря та й отаборились у Син степу.
12 І рушили із Син степу та й отаборились у Дофцї.
13 І рушили з Дофки, та й отаборились в Алушу.
14 І рушили з Алуша та й отаборились у Рефидимі; і не мали там люди води до пиття.
15 І рушили з Рефидиму та й отаборились у Синай степу.
16 І рушили із Синай степу та й отаборились коло Кіброт-Гаттаява.
17 І рушили від Кіброт-Гаттаява та й отаборились у Газеротї.
18 І рушили з Газерота та й отаборились у Ритмі.
19 І рушили з Ритми та й отаборились у Риммон-Перезї.
20 І рушили з Риммон-Переза та й отаборились у Либнї.
21 І рушили з Либни та отаборились у Риссї.
22 І рушили з Рисси та й отаборились у Кегелатї.
23 І рушили з Кегелата та й отаборились під Шефер горою.
24 І рушили від Шефер гори та й отаборились у Гарадї.
25 І рушили з Гаради та й отаборились у Макелотї.
26 І рушили з Макелоти та й отаборились у Талатї.
27 І рушили з Талати та й отаборились у Таратї.
28 І руши ли з Тарати та й отаборились у Митцї.
29 І рушили з Митки та й отаборились у Гашмонї.
30 І рушили з Гашмона та й отаборились у Мозеротї.
31 І рушили з Мозерота та й отаборились у Бене-Яаканї.
32 І рушили з Бене-Яакана та й отаборолись у Гор-Гідгадї.
33 І рушили з Гор-Гідгада та й отаборились у Йотбатї.
34 І рушили з Йотбата та й отаборились ув Абронї.
35 І рушили з Аброна та й отаборились у Езйон-Гебер.
36 І рушили з Езйон-Гебера та й отаборились у Зин степу, се Кадес.
37 І ру шили із Кадесу та й отаборились на Гор горі, на границї землї Едомської.
38 І зійшов Арон сьвященник на Гор гору, по слову Господньому, та й умер там у сороковому роцї після виходу синів Ізрайлевих із Египту, у пятому місяцї, на первий день місяця.
39 Аронового ж віку було сто двайцять і три роки, як умер він на Гор горі.
40 І почув царь Арадський, Кананїй, що жив на полуденнїй частинї в Канаан землї, перечув, що наступають синове Ізрайлеві.
41 І рушили вони від Гор гори та й отаборились у Залмонї.
42 І рушили із Залмони та й отаборились у Пупонї.
43 І рушили із Пупона та й отаборились в Оботї.
44 І рушили з Обота та й отаборились у Ійм Абаримі, на границї Моаба.
- Предыдущая
- 71/455
- Следующая
