»Економіка природокористування» - Черевко Георгій Владиславович - Страница 23

• Предыдущая
• 23/51
• Следующая

Рентабельність не завжди враховує і якість навколишнього середовища, яка може помітно змінюватись під впливом виробничої діяльності підприємств інших галузей народного господарства (наприклад, природоохоронних заходів). Вища якість навколишнього середовища (стан повітря, води, грунту тощо) може сприяти тому, що сільськогосподарське підприємство без особливих зусиль за рахунок менших витрат одержуватиме більший прибуток. У випадку ж низької якості середовища може знизитись рентабельність. Як наслідок трудові колективи будуть поставлені в неоднакові умови. Тому виникає необхідність корегувати рентабельність з урахуванням якості середовища. Водночас необхідність інтенсивної експлуатації основних фондів, природних ресурсів вимагає, щоб показник рентабельності комплексно відображав їх використання, враховував збитки, яких завдає підприємство, не здійснюючи природоохоронної діяльності. Тому було б правильніше розрахувати комплексний показник рентабельності (Рк) за формулою

де 36 — збитки, що завдаються виробничою діяльністю підприємства; а — додатковий доход від вищої якості природного середовища; р — збитки колективу від зниження якості середовища; ОПР — оцінка природних факторів (земельних, водних та інших ресурсів, якими наділене підприємство для виробництва).

З формули видно, що чим менші природні ресурси має підприємство і чим менша шкода завдається природі, тим вищою буде за інших рівних умов рентабельність.

Якщо на початку діяльності підприємство завдавало-шкоду природі, рівну Зі, то через t років, після реконструкції, вдосконалення технології чи екологічної техніки збитки:

знизились до За. Це рівнозначно економії частини продукту (ДЗ):

 (4.18)

Оскільки 31>32, функція f(t) буде змінюватись 1 ?f?0.

У початковий момент освоєння при f(t} =1, ?3=0; в кінцевий момент освоєння при f{t) =0, ?3=31.

Отже, загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи (Е) можна визначити за формулою

де Кв — капітальні вкладення на ліквідацію збитків.

Крім цих основних можна виділити ще кілька додаткових показників, що характеризують раціональність використання тих чи інших природних ресурсів і відображають. лише проміжні, а не кінцеві результати природоохоронної діяльності, тому не можуть бути застосовані як госпрозрахункові. Мова йде про показники раціонального землекористування — землевіддачу (ЗB) і землемісткість (Зм):

де Рв — результат виробництва; S — площа ділянки, що-використовується.

Доповнювальною характеристикою до цих двох показників є структура використовуваної площі, яка виражається процентним співвідношенням окремих видів угідь. Важливим показником господарської діяльності сільськогосподарських підприємств сьогодні повинна стати урожайність. одержана з використанням ґрунтозахисних систем землеробства, прогресивних систем зрошення, біологічних засобів захисту рослин.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.В чому полягають особливості оцінки впливу людини на природу?

2. В чому суть економічної оцінки впливу людини на природу?

3. В чому суть оцінки екологічних витрат?

4. Що є основними реципієнтами забруднення навколишнього середовища?

5. Як обчіплюється економічна оцінка екологічних втрат?

6. Що включають природоохоронні витрати? .

7. Що включають економічні збитки від екологічних порушень?

8. Які вибіляються модифікації економічних оцінок?

9.Як враховується в економічній оцінці додатковий економічний ефект при проведенні багатоцільових природоохоронних заходів?

10. В чому особливості економічної (грошової) оцінки збитків, завданих навколишньому середовищу?

11. В чому проявляються втрати сільського господарства внаслідок забруднення навколишнього середовища?

12. Що відображають еколого-економічні збитки?

13. Як обблюється рівень розвитку охорони навколишнього середовища?

14. Які фактори впливають на обсяг еколого-економічних збитків?

15. В чому полягає складність встановлення конкретного розміру збитків?

16. Що покладено в основу методики визначення еколого-економічних збитків?

17. Чим визначається доцільність встановлення високої плати за забруднення природного ресурсу?

18. Як розрізняють нормативні і понаднормативні збитки?

19. Які є Основні функції плати за забруднення навколишнього середовища?

20. Що таке стимулювання?

21. В чому полягають недоліки штрафних санкцій?

22. Яке значення може мати включення витрат на екологізацію продукції в її ціну?

23. На ocнові чого встановлюється ступінь екологічності продукції?

24. В чому суть «компенсаційних» платежів?

25. В чому суть теорії «платності»?

26. Чим обумовлюється необхідність у визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів?

27. В чому полягає специфіка природоохоронної діяльності?

28. Основні етапи визначення економіко-екологічної ефективності функціонував;, сільського господарства?

29. Що відноситься до природоохоронних заходів?

ЗО. Досягнення яких основних цілей - забезпечують природоохоронні заходи?

31. В чому полягає екологічний результат проведення природоохоронних заходів?

32. В чому полягає соціальний результат проведення природоохоронних заходів?

33. В чому полягає економічний результат проведення природоохоронних заходів?

34. Що передбачає народногосподарський підхід до економічного обгрунтування природоохоронних заходів?

35. Де проявляється загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних заходів?

36. З яких величин складається чистий економічний ефект природоохоронних. заходів?

37. Як визначається чистий економічний ефект природоохоронних заходів?

38. Як визначається економічний результат середовищезахисних заходів?

39. Як визначається порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат?

40. Як врахувати ефект від природоохоронної діяльності в показнику рівня рентабельності підприємства?

41. Як можна визначити загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи?

5. УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ І ОХОРОНОЮ ПРИРОДИ ТА ЇХ ПЛАНУВАННЯ

5.1. НАУКОВІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і по-господарськи слід ставитися до їх експлуатації, особливо якщо йдеться про невідновлювані енергетичні ресурси. Незважаючи на те що кількість розвіданих копалин збільшується як загалом, так і в розрахунку на душу населення, існує загроза їх виснаження ще перед тим, як буде здійснений перехід на використання нових джерел енергії. Тим більше, що суспільство відчуває все більший дефіцит відновлюваних природних ресурсів.

В зв'язку з цим раціональне використання і відтворення .природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво виражений регіональний характер і відіграє особливу роль в інтенсифікації виробництва на основі прискорення науково-технічного прогресу.

Така постановка проблем вимагає поліпшення розробки питань управління, пов'язаних насамперед з діалектикою взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Стосовно природокористування це означає послідовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища і раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність, оптимальність.

Планомірність стосовно використання природних ресурсів — економічна функція держави по управлінню і регулюванню екологічних та економічних відносин і пропорцій. Така функція передбачає як розробку і виконання планової системи взаємопов'язаних показників, так і дійовий контроль за їх реалізацією. Перспективне і поточне планування раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в кінцевому підсумку виходить з накреслених темпів зростання сукупного суспільного продукту, національного доходу і підйому життєвого рівня трудящих.

• Предыдущая
• 23/51
• Следующая