Дивовижна одіссея Феді Кудряша - Суслов Владлен Алексеевич - Страница 50
- Предыдущая
- 50/50
Знову оглушливий гуркіт. Затріщав, розламуючись під ударами хвиль, корпус каравели. Розриваючи ванти і вітрила, впали щогли… За хвилину-другу каравела розвалилась.
Опинившись у воді, Федя ледве встиг ухопитись за колоду, що пропливала мимо. Рядом промайнуло перекошене від жаху обличчя Луїса. Він благав про допомогу. Вчепившись за барило, бовталися Габріель і Альфонсо. Перекинутий догори дном баркас обліпили Адальберто, Дієго, боцман, Доменіко… Федя озирнувся і побачив Ніанга. Той безпорадно бив по воді руками, намагаючись утриматись на поверхні.
Кудряш поспішив йому на допомогу, але велика хвиля накрила його з головою, відірвала від колоди, жбурнула кудись убік. Усе закружляло перед очима в зловісному зеленому світлі…
Федя опам'ятався, через силу підняв обважнілі повіки, не. розуміючи, де він і що з ним. Над головою безхмарне голубе небо. Якась пташка непорушно висіла у високості. «Жайворонок!» — промайнуло в голові.
— Як ти себе почуваєш, Федюню? — неначе здалеку, долинув чийсь співчутливий голос.
«Федюню!» Так називав його лише тато. Федя повернув голову і ніби крізь пелену туману побачив батька, що схилився над ним.
— Ну як, тобі вже краще?
Хлопчик заплющив очі. Що це? Галюцинація? Щойно він був на каравелі, а зараз чомусь поряд батько…
— Коли б ти знав, Федюню, як я налякався! Ти потрапив у підземелля, а там сірководень… От і втратив свідомість. Добре, що я тебе швидко знайшов і виніс на повітря… Не плач, все вже позаду. Нічого страшного нема…
…Повернувшись з Криму, Федя розповів друзям про свою одіссею в шістнадцяте століття. Декому з хлоп'ят сподобалась ця дивовижна історія, де в кого викликала недовірливі посмішки. Та найголовніше — сам Федя більше не шкодував, що живе в наш час, а не в далекому середньовіччі.
Абордаж—старовинний спосіб морського бою, коли два кораблі-супротивники зчеплюються між собою й розпочинається рукопашна бійка.
Алхімія — середньовічне вчення, яке передувало науковій хімії. Алхіміки розшукували так званий «філософський камінь» — особливу речовину, за допомогою якої можна було б перетворювати прості метали на золото.
Арроба — старовинна іспанська міра ваги—12,5 кілограма.
Астрологія — широко розповсюджена в давнину псевдонаука, яка за розміщенням зірок нібито завбачала долю людини.
Астролябія — спеціальний кутомірний прилад, яким до початку XVIII століття користувались у мореплавстві для визначення місцеположення суден за небесними світилами.
Асумбара — іспанська міра рідини — трохи більше 2 літрів.
Бакалавр — перший учений ступінь у західноєвропейських університетах часів середньовіччя.
Бальзам — напіврідка речовина рослинного походження або виготовлена штучно. Містить у собі ефірні олії і смоли. Застосовується в техніці й медицині.
Ванти — снасті, що ними закріплюють щогли з бер гін.
Вічний двигун — (перпетуум-мобіле) — уявний механізм, який, будучи раз приведений в рух, діє без додаткової затрати сил. Створення вічного двигуна суперечить законам фізики.
Галс — курс корабля відносно напрямку вітру. Галсом звуть ще снасть, яка притримує нижній над-вітряний кут вітрила.
Гороскоп — таблиця розміщення небесних світил у момент народження людини. За цією таблицею середньовічні астрологи нібито могли завбачати людську долю.
Гранд — іспанський шляхтич, аристократ.
Ідальго — іспанський дворянин.
Кабальєро — в Іспанії шляхтич, що займає важливе становище в суспільстві.
Кабельтов — морська міра довжини—185,2 метра.
Каравела — старовинне іспанське або португальське вітрильне судно.
Лаг—прилад для визначення швидкості корабля й пройденої ним відстані.
Лиценціат — вчений ступінь, середній між бакалавром і доктором.
Мараведі — старовинна іспанська монета.
Олья — національна іспанська страва, щось на зразок нашого овочевою рагу.
Пеон — іспанський селянин-бідняк.
Рангоут — сукупність дерев'яних щогл, на які ставлять вітрила.
Такелаж—всі снасті на кораблі, за допомогою яких кріплять рангоут і керують вітрилами, а також підіймають вантажі.
Траверс — напрямок, перпендикулярний курсові корабля.
- Предыдущая
- 50/50
