Разноцветный менеджмент. Эволюция мышления, лидерства и управления - Валерий Пекар - Страница 14

• Предыдущая
• 14/15
• Следующая

Кожна парадигма мислення надає людині важливих життєвих навичок, без яких вона не зможе далі розвиватися.

Тепер нам нескладно зрозуміти, що кожна парадигма мислення може бути присутня в нашій свідомості у здоровій і нездоровій формі. Те, що ви відкидаєте в даній парадигмі мислення, в інших може домінувати (наприклад, у когось у фіолетовій парадигмі домінують не дружня теплота і прийняття близьких, а забобони та страхи). Однак те, що ви вважаєте негативним, інші можуть вважати позитивним. Як же позбавитися суб’єктивності сприйняття, як відрізнити здорові форми від нездорових? Простим критерієм тут може слугувати руйнівність подібного мислення для себе і людей навколо (наприклад, багато хто знає, наскільки руйнівними можуть бути згадані фіолетові страхи і забобони). Інший приклад: упевненість у собі – це позитивна риса, але без міри вона переходить в ігнорування об’єктивної реальності, в «ламання світу через коліно», у неприйняття інших та агресивну поведінку. Як говориться, у міру все добре.

Познайомившись із різними системами цінностей, подумайте про ті, що керують вашим життям і вашими вчинками. Чи вільно обрані ваші цінності, чи нав’язані суспільством, родиною, оточенням, рекламою? Чи продумані вони, чи пережиті вами? Чи несуперечливі вони (чи немає непереборних протиріч між різними цінностями)? Як і коли вони керують вашими діями? Нарешті, чи готові ви привселюдно оголосити ваші цінності?

Проста вправа дозволить вам глибше відчути розмаїття парадигм мислення. Оцініть відносну силу кожної з парадигм мислення, її вплив на вас і ваші вчинки за 10-бальною шкалою (1 означає мінімальний вплив, 10 – максимальний). Звісно, ваша оцінка буде суб’єктивною – не переживайте із цього приводу. Проставте ваші оцінки у стовпчику «Я» (цифри можуть повторюватися, сума також неважлива – це лише відносні оцінки). Тепер зробіть те саме для вашого оточення – для 5–7 людей, з якими вам доводиться спілкуватися найчастіше, щодня, з різних приводів, приємних і не дуже. Оцінки для вашого оточення впишіть у наступний стовпчик.

Зробили? Тепер впишіть у правий стовпчик різницю між оцінкою для себе і свого оточення (різницю за модулем, або, що те саме, від більшого відніміть менше). Подивіться уважно на отримані значення. Це індикатори того, що завдає вам біль, що викликає у вас роздратування і неприйняття. Адже, погодьтесь, нам комфортно серед людей, які нас розуміють, які розділяють із нами спільні цінності, які мислять так само, як і ми.

Тепер зробіть собі ще одну таку ж табличку. Перша табличка відображала ситуацію «як є», день сьогоднішній. Другу табличку вам потрібно заповнити з позиції «як хочеться». Яким би вам хотілося бути? Яких людей вам хотілося б бачити навколо себе? Фактично, ви отримали цілі для вашого особистісного зростання і для зміни вашого оточення.

Звісно, все це дуже суб’єктивно. Ба більше, ваші оцінки «тут і зараз», напевно, будуть значно відрізнятися від результатів того ж тесту за декілька років. Або ж уявіть собі, що ви заповнювали ці таблички певний час тому. Як змінилися ваші оцінки за цей час? Об’єктивної картини немає і не буде, це лише інструмент для рефлексії, тобто міркувань про себе. Але це дуже важливе і практичне заняття, необхідне кожному.

Часто запитують, а де знайти тести, за допомогою яких можна було б визначити свій профіль парадигм мислення. На жаль, це неможливо: опитування неминуче несе на собі відбиток особистості укладача тесту (певною мірою квантовий ефект). У зеленого психолога опитування буде складене таким чином, що всі респонденти можуть виявитися зеленими.

Для повноти картини повторимо, що парадигми мислення співіснують у свідомості однієї людини, проявляючись по-різному в різних умовах (помаранчевий в офісі легко заміщається синім удома або червоним на стадіоні). Коли говорять про множинність інтелектів людини (логічний інтелект, емоційний тощо), зазвичай мають на увазі різний ступінь розвиненості різних способів мислення, різних потоків або ліній розвитку. Кожен дослідник по-своєму виокремлює основні потоки, тому обмежимося прикладами. Окремими потоками розвиваються емоційне сприйняття, раціональне сприйняття, моральність, духовність, сексуальність, когнітивність, кінестетика, самоідентифікація, а також логічна, лінгвістична, комунікативна, креативна компетентності, сприйняття простору й часу, ставлення до смерті тощо. У кожного конкретного індивідуума вони розвинені нерівномірно – отже, потоки є більш-менш незалежними «модулями» свідомості. Людина може бути досить розвиненою в одних потоках і відставати в інших, а в якихось навіть застрягти на низьких рівнях. От чому великі вчені та духовні вчителі можуть виявитися в якихось сферах зовсім нерозвиненими особистостями.

Зазначимо, що простий термін «парадигма мислення», яким ми постійно користуємося, може здатися не дуже вдалим з огляду на те, що мислення є лише одним із потоків.

Крім того, різні парадигми мислення утворюють вигадливі суміші та впливають одна на одну. Ми розглянемо тут лише одне цікаве явище – мімікрію, тобто наслідування, пристосувальне копіювання. Якщо в суспільстві популярна риторика, характерна для певної парадигми мислення, то навіть люди, що мислять зовсім іншим способом, будуть використовувати подібні слова, щоб заслужити суспільне схвалення. Класичний приклад – «святоші», що виряджаються у сині шати і городять гори синіх слів, а насправді мають лише червоні прагнення. Інший приклад, характерний для нашого часу, – мімікрія під зелений, вживання великої кількості слів і виразів з екологічного, соціально відповідального і політкоректного словника для створення певного іміджу.

Чи вільно обрані ваші цінності, чи нав’язані суспільством, родиною, оточенням, рекламою?

Мімікрія – це не обов’язково свідомий обман. Можна цілком щиро симпатизувати певній системі цінностей, але реально керуватися в житті зовсім іншою. Зрештою, як говорилося вище, потоки розвитку досить незалежні один від одного.

Наприкінці розділу, як обіцяно, – підказки до вправи. Звісно, тут зазначена мала частина позитивних і негативних особливостей, напевно, ви придумали більше. Але якщо десь спіткнулися – ця підказка вам допоможе.

Механіка переходу

Розвиток людини може відбуватися (і найчастіше відбувається) у рамках фіксованої парадигми мислення: набуття нових знань, навичок, умінь, знайомство з новими фактами. Кен Вілбер називає такий розвиток трансляцією, на відміну від трансформації – зміни парадигми мислення, системи цінностей, моделі світу.

Вище ми вже задавалися питанням, що спонукає людину змінювати фокус від однієї парадигми мислення до іншої, і давали на це питання відповідь: два фактори – зміна умов життя та внутрішній імпульс до розвитку.

Нові парадигми наповнюються енергією й емоціями, дедалі частіше керуючи нашими вчинками, поки, нарешті, не починають домінувати.

Парадигми мислення не дискретні – процес переходу між ними складний і тривалий. К. Ґрейвз виділяє в типовому переході чотири основних етапи:

– Альфа: етап стабільності. Світ зрозумілий і добре пояснений, його картина загалом несуперечлива, і хоча різні потоки можуть

• Предыдущая
• 14/15
• Следующая